A A A K K K
для людей із порушенням зору
Варвинська селищна рада
Чернігівської області

Герої не вмирають

Сини Варвинщини, які поклали  життя  у російсько- українській війні заради своєї Батьківщини 

 

НОСЕНКО В'ЯЧЕСЛАВ ОЛЕКСІЙОВИЧ                                          

 

Носенко В.О.  народився    10 січня 1985 року в смт. Варва,  Чернігівської області.

             В 2002 році закінчив Варвинську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. Потім навчався в Чернігівському державному інституті економіки і управління за спеціальністю «правознавство».Носенко В.О.  Носенко народився    10 січня 1985 року в смт. Варва,  Чернігівської області.               В 2002 році закінчив Варвинську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. Потім навчався в Чернігівському державному інституті економіки і управління за спеціальністю «правознавство». Відбував строкову військову службу у внутрішніх військах Збройних Сил України в м. Золочеві Львівської області та м. Луганську.               Після служби в армії працював слюсарем в СТОВ «Дружба – Нова» смт. Варва. Відбував строкову військову службу у внутрішніх військах Збройних  Сил України в м. Золочеві  Львівської області та   м. Луганську.

   Після служби в армії працював   слюсарем в СТОВ «Дружба –   Нова» смт. Варва.

 

             З 2012 року помічником бурильника 4 розряду цеху підземного і капітального ремонту скважин НГВУ “Чернігівнафтогаз”.

             19 березня 2014 року був призваний на військову службу захищати цілісність України...  

            В'ячеслав завжди  перебував на передових позиціях  в зоні антитерористичної  операції. Проявив себе сміливим, гідним сином рідної країни. Запам'ятаємо його як справжнього героя, захисника Вітчизни.

             В'ячеслав   був принциповою, грамотною та ініціативною людиною, користувався авторитетом серед колег по роботі, друзів, односельців. Він був чудовим сином батькові Олексію Дмитровичу та матері Надії Володимирівні.

Героїчно загинув 8 грудня 2014-го року, виконуючи свій громадянський обов'язок

 

 

 

 

МЕЛЬНИК ВІКТОР АНАТОЛІЙОВИЧ

 4 грудня 2015 року поблизу села Зайцеве, що на Донеччині, ворожа куля забрала життя у молодої людини військовослужбовця рядового  Мельника Віктора Анатолійовича.

 

 Мельник В.А. народився     27.06.1990 року в с. Світличне   Варвинського району    Чернігівської області.

В 2007 році закінчив   Дащенківську загальноосвітню   школу І-ІІІ ступенів. Потім   служив у лавах Збройних Сил  України.

             Після служби в армії  працював в м. Бровари. 

             11 березня 2015 року був  мобілізований на військову  службу захищати цілісність  України... 

             Завжди перебував на  передових позиціях в зоні  антитерористичної операції. Проявив себе сміливим, гідним  сином рідної країни.  Запам'ятаємо його як  справжнього героя, захисника  Вітчизни.

             Віктор   користувався авторитетом серед товаришів по військовій службі, друзів, колег, односельців. Він був чудовим сином матері Тамарі Михайлівні, братом Вірі Анатоліївні, внуком Марії Яківні.

 

 

 

 

ГУЗЬОМА ГЕННАДІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

 

Вони не бояться смерті... Звиклі до обстрілів та до того, що завтра може не настати. Тих, хто зараз на війні, саме за це можна вважати Героями. За відвагу, сміливість, цілковите віддавання себе Батьківщині.
Народився Геннадій Миколайович в селі Антонів
ка 29-го серпня 1971 року. Після закінчення місцевої школи пішов служити в армію. На своїй малій Батьківщині працював у аграрному товаристві. У 2022 ро ці пішов захищати рідну землю від російської навали. Разом з ворожею кулею, яка навіки закрила очі Ге роя, зустрівся тримаючи тероборону міста Прилук и. Всі, хто знав Геннадія Миколайовича з теплою посмішкою на обличчі та з печаллю в серці згадуватимуть про його.
Свого батька та чоловіка вже ніколи

не побачать дві донечки та дружина.
Варвинська селищна рада висловлює глибоке співчуття рідним, близьким з приводу непоправної втрати.
Вічна пам'ять та Слава Герою. Герої не вмирають!

 

 

 

ЛЯХ ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ

 

Смерть не питає коли їй приходити. Лише одна мить і людини немає. А буквально трохи більше тижня тому життя нашого земляка зі Світличного Саші Ляха було таким як зазвичай. Темні ночі змінювалися ясними днями, а молодий розум будував плани на прекрасне майбутнє. Як це було давно! Іще до війни…

Олександр Лях народився 20 лютого 1996 року. У 2011 році закінчив Світличенську школу, потім Дігтярівський професійний аграрний ліцей, проходив службу у ЗСУ. Після служби у Збройних Силах України працював у СТОВ «Дружба – Нова», а згодом на Ладанському заводі «Пожмашина». З початком вторгнення Росії в Україну був мобілізований до Прилуцької тероборони. Захищаючи нашу країну, відійшов у засвіти смертю хоробрих. Без сина та брата залишилися батьки та сестра Олександра.

Варвинська селищна рада висловлює глибоке співчуття рідним, близьким з приводу непоправної втрати.

 

 

 

ТЕТЯНИШКО ІГОР СЕРГІЙОВИЧ

Наш земляк, істинний Герой Ігор Тетянишко народився 18 листопада 1988 року в селі Корінецьке, що на Талалаївщині. У школу Ігор пішов у селі Леляки. Після здобуття базової освіти подався на навчання до Дігтярівського ліцею. А потім була служба у ЗСУ, а далі оборона Донецького аеродрому, куди попередньо був мобілізований наш земляк. Тоді йому вдалося врятуватися, зберегти життя! По поверненню Ігор Тетянишко влаштувався на роботу у ТОВ "Журавка".

Та сталося так, що лютий 2022-го перекреслив абсолютно всі плани на майбутнє своєї родини, які будував молодий 33-річний чоловік. Він пішов боронити Батьківщину від російської чуми, яка без попереднього оголошення, війною пішла на нашу священну Україну. Смерть взяла у свої прокляті обійми Ігора Тетянишка неподалік Прилук. Наш земляк був у лавах тероборони цього міста.

Вже ніколи дружина не побачить свого чоловіка. Вже ніколи двоє дітей Героя не сядуть на коліна до тата.

Варвинська селищна рада висловлює глибоке співчуття рідним, близьким з приводу непоправної втрати. Вічна пам’ять та слава Герою.

 

 

 

ШПАДАРУК ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

 Йому ще не було і сорокаВоістину   сонячна  особистість, він був завжди на позитиві та хапав усі виклики, що підносило йому життя. Останній виявився фатальним.
Наш земляк, справжній герой України та Варвинщини Олександр Шпадарук народився 21 квітня 1982-го року у Варві. У рідному селищі закінчив місцеву школу у 1999 році. На наступний рік був призваний на строкову службу до лав української армії. Після повернення додому працював на Гнідинцівському заводі. У 2017 році пішов на контрактну службу, став захисником Батьківщини в рамках антитерористичної операції. Заглянув у очі смерті у 2022-му, під час повномасштабного вторгнення Росії на територію України.
Свою душу Богу віддав у бою під Кремінною. Свого люблячого тата втратили двоє дітей.
Варвинська селищна рада висловлює глибоке співчуття рідним, близьким з приводу непоправної втрати.
Вічна пам'ять та Слава Герою. Всі ми переконані, Олександре, що за свій характер, життєву цінності та вірність своїй Батьківщині, ти потрапив до раю. 

 

 

 

КРОПИВА КОСТЯНТИН ЮРІЙОВИЧ

Герої не вмирають! Їхні душі сяють найяскравішими барвами на небесах української вольності, незламного патріотизму та надії на кращу долю майбутніх поколінь. Вони завжди поруч з нами! Вони відгукуються у наших серцях, спогадах, душі великого народу нескореної країни!

Він був майором і йому було лише 32… Істинний герой нашої країни, варвинець Костянтин Юрійович Кропива народився 16 лютого 1990 року. Закінчив Варвинську ЗОШ I-III ступенів. На військовій службі Костянтин перебував із 2014-го року. По закінченню Національного Університету оборони України ім. Івана Черняховського проходив службу в 14-ій бригаді, згодом переведений у 28-у. В цей час був командиром механізованого батальйону.

Свою душу Всевишньому Костянтин віддав за долю майбутнього нескореного покоління українців. Смерть наздогнала Костянтина Кропиву 15 травня біля четвертої ранку при виконанні бойового завдання у Херсонській області...

Без батька залишилося двоє дітей.

Вічна пам’ять нашому земляку, Варвинська селищна рада висловлює щирі співчуття батькам і родині загиблого Героя.

Схилімо голови у скорботі за полеглими синами Варвинщини.

Вічна пам`ять Захисникам України!

 

 

 

ВОРОШОВ ВОЛОДИМИР СЕРГІЙОВИЧ

Почався ж життєвий шлях Ворошова Володимира Сергійовича 11 лютого 1999 року в місті Суми. Навчався Володимир у Варвинській районній гімназії, по закінченні 9 класів якої вступив до Роменського коледжу. В період з 2018 по 2019 проходив строкову військову службу. У 2020-2021 - перебував на контрактній службі. Захищав нашу Батьківщину в зоні АТО. Коли на територію суверенної України із кривавою повномасштабною війною увірвалася РФ, Володимиру було лишень 23. Цей юнак став на захист нас з Вами, аби ми жили у вільному суспільстві, у самодостатній та сильній країні. Володимир за це віддав фактично усе своє життя, яке мав би щасливо прожити. Діждати дітей, онуків та померти у глибокій старості. Проте, так сталося, що маховик смерти забрав душу Володимира під Терновою, 16 травня.

 

 

 

БОЖКО СЕРГІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ

 

Горе втрати людини завжди викликає гнітючий сум та невимовну тугу, але горе втрати сина направду паралізує батьківську свідомість, залишаючи вічні глибокі рани.

Сергій Божко народився 16 серпня 1997 року в с. Гнідинці В 2010 році закінчив Кухарську загальноосвітню школу.

В 2014 році завершив навчання у Ладанській філії Прилуцького професійного ліцею, отримавши спеціальність «кухар-кондитер».

В 2017 році закінчив Національну академію внутрішніх справ, за спеціальністю «правоохоронна діяльність».

З травня 2017 року по червень 2018 року працював в Прилуцькому відділі поліції Чернігівської області, на посаді дільничий офіцер поліції. У період з 2018 по 2022 рік був на військовій контрактній службі. Своє життя віддав Всевишньому 22 травня на Сході України, захищаючи нас із Вами від підступного ворога, мета якого полонити український народ. Сергій загинув смертю хоробрих за незалежність нашої держави, за свободу кожного з нас, аби ми усвідомили, що наша доля – тільки воля.

Вічна пам’ять нашому земляку, Варвинська селищна рада і вся громада Варвинщини висловлюють щирі співчуття рідним загиблого Героя.

Схилімо голови у скорботі за полеглими синами Варвинщини.

Вічна пам`ять Захисникам України!

 

 

 

ЛЮБЧИК АРТЕМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

 

Варвинщина втратила юного сина, який поповнив ряди небесних героїв. 26 травня 2022 року, при виконанні бойового завдання в Донецькій області, своє молоде життя за Батьківщину віддав двадцятирічний воїн Любчик Артем Олександрович.

Любчик А. О. народився 3 листопада 2001 року в м. Корюківка Чернігівської області.

В 2019 році закінчив 11 класів Варвинського ліцею №1. Потім навчався в Чернігівському національному технологічному університеті за спеціальністю «геодезія і землеустрій».

У серпні 2021 року Артем Любчик вступив на військову службу за контрактом захищати цілісність України...

Чесний, доброзичливий, енергійний, Артем користувався повагою і авторитетом. Мав багато друзів, був чудовим сином, братом, внуком. Він проявив себе сміливим, відданим, гідним героєм рідної країни. Запам'ятаємо його як справжнього захисника Вітчизни.

Варвинська селищна рада і вся громада Варвинщини висловлюють глибоке співчуття рідним, близьким з приводу непоправної втрати.

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь