A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Варвинська селищна рада
Чернігівської області

Селище міського типу Варва

Варва — селище міського типу (з 1960 року), центр району, розташоване на лівому березі річки Удаю, за 200 км від Чернігова за 33 км від залізничної станції Прилуки.

Назва Варви походить від річки  (видозмінене слово «веревиця»), що протікає селищем. На околицях Варви виявлені курганний могильник і городище часів Київської Русі. Вчені гадають, що городище котре має назву «Замкова гора» є залишком міста-фортеці Варина, поблизу якого 1079 року військо Володимира Мономаха розгромило багатотисячну половецьку орду. Хоч швидше за все «Варин», що згадувався у літописних зведеннях — це помилка переписчика, який невірно записав назву «Варва». У часи Київської Русі Варва була одним з опорних пунктів бойової лінії Переяславської землі.

Може бути, що назва «Варин» була першою назвою сучасної Варви.

Під час монголо-татарської навали на Русь Варву 1239 року було зруйновано, але через деякий час вона відроджується. Від 1356 року Варва увійшла до складу Великого Князівства Литовського. Багато лиха завдали їй напади кримських татар на чолі з Менглі I Гіреєм. У 1482 році орда спустошила Варву.

Після Люблінської Унії 1569 року землі по річці Удаю увійшли до складу Польщі. На початку XVII століття Варва була заново заселена втікачами з Правобережної України. В акті 1628 року вона названа «новосілим» поселенням. Згодом вона належала князям Вишневецьким. Зокрема Ярема Вишневецький заохочував переселення сюди жителів з правого берега Дніпра.

Під час визвольної війни українського народу 1648–1654 років Варва у 1649 році стала сотенним містечком. У Варві було дві сотні Прилуцького полку, в яких за реєстром 1654року значився 901 козак.

У листопаді 1658 року під Варвою відбулись запеклі бої московського війська під командуванням воєвод Г. Ромадановського й О. Трубецького та козацьких частин наказного гетьмана І. Безпалого проти військ гетьмана Івана Виговського. Протягом шести тижнів тривали запеклі бої під Пирятином, Лохвицею та Варвою. В містечку були оточені війська Ніжинського полковника Гуляницького, що допомагав Виговському. Бої закінчились «снятием осады города после присяги сподвижников Выговского на верность московскому царю. Затем, после возобновления боевых действий, полным уничтожением московитами жителей соседнего города Сребный  в марте 1659г.»

Після поразки шведів в битві під Полтавою 27 червня 1709 року за однією з версій саме біля Варви в Удаї були заховані скарби, награбовані шведами. Петровськими військами після битви була споряджена велика пошукова експедиція, яка перекопала всю околицю Варви, що виходить на Удай. Але марно — нічого не знайшли. З тих пір колись перекопана частина Варви називається Перекопівка.

За даними ревізії 1740 року у Варві на той час розвивались ремесла. Найпоширенішими було ткацтво, виробництво збруї, ковальство. Понад 20 міщанських дворів володіли водяними млинами на Удаї. Свої вироби ремісники привозили на продаж до Лохвиці, Прилук, Ніжина, Батурина, Переяслава та інших міст.

У другій половині XVIII ст. економічне життя Варви дещо пожвавилось. Тут було 477 дворів, налічувалося 2690 жителів, працювало 6 млинів, олійниця, крупорушка та 10 крамниць. Щонеділі влаштовувались торги, тричі на рік відбувались ярмарки. Частими гостями варвинських ярмарок були чумаки, які завозили сюди сіль, рибу.

Від 1782 р. Варва у складі Чернігівського намісництва, від 1802 р. у складі Лохвицького повіту Полтавської губернії. 1851 року у Варві збудовано дерев'яну церкву Різдва Богородиці, при ній відкрито церковну парафіяльну школу. На початку 20 ст. працювала земська, і 2 церковнопарафіяльні школи, 2 початкових училища (1913), Варвинська народна бібліотека-читальна (1896).

6 жовтня 1920 року була утворена Варвинська волость у складі Прилуцького повіту. На той час тут налічувалося близько 7 тисяч чоловік населення. В квітні 1923 року Варва стала районним центром Прилуцької округи. 1966 року утворений Варвинський район.

27 лютого-1 березня 1943 року в селищі відбулося повстання проти німців.

 На тереторії Варви знаходяться історичні місця та споруди, зокрема:

Замкова гора — городище 11-13 ст. Розташоване на високому лівому березі Удаю на північно-західній околиці Варви, в урочищі Замкова гора. З трьох боків обмежене ярами і схилами тераси. Вали і рови з напільного (західного) боку не збереглися. Площа городища близько 5 га. Нині це майданчик навчально-виробничого комбінату. Потужність шару насиченого матеріалами 11-13 ст. близько 1 м. Відоме за матеріалами 19 ст. На думку вчених, городище є залишками літописного м. Варина, згаданого у «Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям»

Будинок Варвинської земської школи (1915) яку у Варві називали Вигонською, бо збудована була на вигоні. Зведена вона за проектом архітектора Василя Кричевського в Українському народному стилі. До 1986 року навпроти районної бібліотеки знаходилася стара споруда Зублевської школи.

Частково збереглося давнє планування Варви у межах сучасних вулиць Ярославського, Вербної, Коцюбинського, Л.Толстого з характерними рисами радіально-напівкільцевої системи, підкореної топографії і контурам давнього центру Замкової гори.

Навколо Варви збереглись численні кургани, яких на початок двадцятого століття налічувалось 80. Один зних — це підвищення на Варвинському кладовищі, інші знаходились між лікарнею та Автозаправкою, на місці пожежної частини, на Руді, чотири кургани знаходяться на Холодниці, поблизу урочища «Першуха», один із кратером в середені був по дорозі на Журавку.

 

У давнину Варву прикрашало кілька церков. Перекопівська, кріпацька та Козацька (на місці сучасної районної бібліотеки). Дзвіниця в козацькій церкві знаходилась окремо. На місці Перекопівської церкви пізніше було обладнано клуб, а згодом кінотеатр. У 70-ті роки під час його реконструкції будівельники бачили на стінах мальовані ікони, які залишились під товстим шаром штукатурки.

На центральному майдані нині знаходиться приміщення друкарні. Цей будинок і ще п'ять, що стояли в ряди належали О. Н. Бобриковій. Після 1917 року будинки інших варвинських поміщиків були відведені під різні культурні заклади. (Маєтки варвинських дворян, поміщиків та капіталістів Лукашевича, Горілченка, Дяконова, Орбеліані, Монштанського та інші).

В центрі міста — нафтова вежа-пам'ятник на честь початку нафтовидобування в регіоні 1959 року.

2017 році створена об’єднана територіальна громада перші вибори селищного голови та депутатів  відбулися 24 грудня 2017 року.

Коротка характеристика населених пунктів, що входять до складу об’єднаної територіальної громади станом на 01.01.2018 року:

№ п/п

 Селищна, сільські ради та населенні пункти в них

Загальна площа території

( км2)

Кількість

населення

Кількість

виборців*

Селищна рада Варвинської  ОТГ

12,3

8833

7361

1.

смт. Варва

8,5

8130

6740

1.1

с. Воскресенське

0,207

58

61

1.2

с. Калиновиця

1,126

289

246

1.3

   с. Григорівщина

0,47

31

28

1.4

с. Булавівщина

0,14

3

3

1.5

с. Сіряківщина

0,215

0

0

1.6

с. Леляки

1,549

307

271

1.7

с. Саверське

0,093

15

12

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь