A A A K K K
для людей із порушенням зору
Варвинська селищна рада
Чернігівської області

Варвинська селищна територіальна громада

Варвинська селищна територіальна громада

 

Адміністративний центр  – смт Варва

 

Старостинські округи

 

Антонівський старостинський округ

с.Антонівка

с.Макіївка

 

Гнідинцівський старостинський округ

с. Гнідинці

с. Остапівка

с. Богдани

с. Сіриків

с. Дащенки

с. Мудре

с. Світличне

 с. Ященків

с-ще  Рубанів

 

Журавський старостинський округ

с. Журавка

с. Кулишівка

с. Леляки

с-ще Саверське

с. Воскресенське

 

Озерянський старостинський округ

с. Озеряни

с. Тонка

с. Берізка

с. Мармизівка

с. Макушиха

с. Кухарка

с. Боханів

с. Хортиця

с. Брагинці

с. Калиновиця

 с. Григорівщина

с. Сіряківщина

 с. Булавівщина

 

Варва — селище міського типу (з 1960 року), розташоване на лівому березі річки Удай, за 200 км від обласного центру м. Чернігів. Назва Варви походить від річки  (видозмінене слово «веревиця»), що протікає селищем. Побутує думка, що справжня назва селища має історико-героїчну складову і бере своє зародження від назви міста-фортеці Варина. Проте, вчені пояснюють походження такої назви у достатньо комічний спосіб. Говориться, що в літописних зведеннях переписувач просто зробив помилку та замість «Варва» написав «Варин», а походження назви селища має лише один вектор – видозмінену назву річки. Перші згадки про Варву (фортеця Варин) датуються 1079 роком в «Повчанні» Володимира Мономаха. У тексті фортеця згадується як місце великої перемоги князя над половцями.

У часи Київської Русі Варва була одним з опорних пунктів бойової лінії Переяславської землі. У 1239 році Варву, під час монголо-татарської навали зруйновують. Пізніше селище відроджується.

Від 1356 року Варва входить до складу  Великого Князівства Литовського. Упродовж багатьох років селище страждає від набігів кримських татар на чолі з Менглі I Гіреєм. У 1482 році орда спустошує  Варву. Після Люблінської Унії 1569 року землі по річці Удаю увійшли до складу Польщі. На початку XVII століття Варва була заново заселена втікачами з Правобережної України. В акті 1628 року вона названа «новосілим» поселенням. Згодом територія переходить під крило князів  Вишневецьких. Зокрема,  Ярема Вишневецький заохочував переселення на ці землі жителів з правого берега Дніпра.

Під час визвольної війни українського народу 1648–1654 років Варва у 1649 році стала сотенним містечком. У війні українського народу під проводом Богдана Хмельницького проти польської шляхти козаки і селяни Варви неабияк відзначилися. З історичних джерел відомо, що козаки варвинських сотень вирізнялися неабияким бойовим духом в битві під Берестечком. На жаль, програній для них  в тій війні.

За даними ревізії 1740 року у Варві на той час розвивались ремесла. Найпоширенішими було ткацтво, виробництво збруї, ковальство. Понад 20 міщанських дворів володіли водяними млинами на Удаї.                        Свої вироби ремісники привозили на продаж       до Лохвиці, Прилук, Ніжина, Батурина, Переяслава та інших міст.

У другій половині XVIII ст. економічне життя Варви дещо пожвавилось. Тут було 477 дворів, налічувалося 2690 жителів, працювало 6 млинів, олійниця, крупорушка та 10 крамниць. Щонеділі влаштовувались торги, тричі на рік відбувались ярмарки. Частими гостями варвинських ярмарків були чумаки, які завозили сюди сіль, рибу.

Від 1782 року варвинщина перебуває у складі Чернігівського намісництва, від 1802 року - у складі  Лохвицького повіту Полтавської губернії. 1851 року у Варві збудовано дерев'яну церкву «Різдва Богородиці», при ній відкрито церковну парафіяльну школу. На початку XX ст. працює земська, і 2 церковнопарафіяльні школи, 2 початкових училища (1913), Варвинська народна бібліотека-читальна (1896).

6 жовтня 1920 року утворюється Варвинська волость у складі Прилуцького повіту. На той час тут налічувалося близько 7 тисяч чоловік населення.

Варвинський район Прилуцького округу був утворений у квітні 1923 року з населенням 34 тис. чоловік, в тому числі у Варві – 3326 чоловік та проіснував до 1962 року. З 1962 року по 1964 рік його приєднано до Прилуцького району, а з 1964 по 1966 роки – до Срібнянського району. У грудні 1966 року район з центром в селищі Варва відновлено.

Згадуючи хоробрість варвинських козаків, не можемо оминути героїзм варвинських солдатів Другої світової війни. На фронтах Другої світової свою Батьківщину захищали 12350 жителів Варви, 2866 із них за проявлений героїзм відмічені урядовими нагородами.

У післявоєнний період варвинщина поступово починає розвиватися. У 1959 році на Варвинщині відкривається  багате родовище нафти та газу. У 1963 році з метою якісної підготовки нафти і ліквідації втрат попутного газу розпочинається будівництво Гнідинцівського нафто стабілізаційного заводу. Пізніше, вже після утворення Варвинського району, у 1970 році, починають  будувати газопереробний завод.

У 2017 році шляхом об'єднання Варвинської селищної ради, Калиновицької та Леляківської сільських рад створена Варвинська об’єднана територіальна громада, перші вибори селищного голови та депутатів  відбулися 24 грудня 2017 року.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», до складу громади були включені сільські ради Варвинського району, що не були о'єднані в територіальні громади,  та  Озерянська ОТГ. Територія Варвинської об’єднаної територіальної громади згідно з новим адміністративно-територіальним устроєм України, відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 червня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»,  увійшла до новоствореного Прилуцького району.

 

 

Історичні місця та споруди

- «Замкова гора» — городище 11-13 ст. Розташоване на високому лівому березі Удаю на північно-західній околиці Варви, в урочищі «Замкова гора». З трьох боків обмежене ярами і схилами тераси. Вали і рови з напільного (західного) боку не збереглися. Площа городища близько 5 га. Потужність шару, насиченого матеріалами X-XIII ст. близько 1 м.

-  В 1927-1930 роки завдяки розкопкам Київської археологічної експедиції під керівництвом професора Михайла Рудинського на Варвинщині, у селі Журавка було знайдено стоянку первісних людей пізнього палеоліту (біля 10 тис. років тому) та поселення Черняхівської культури (ІІ-VІ століття н.е. – думка доктора історичних наук І.І.Шовкопляса).

-    В урочищі Лукомські кучугури, біля села Макіївка, було виявлено поселення бронзового віку (ІІ тис. до н.е.),а також неподалік сіл Гнідинці, Озеряни, Березка, Боханів, Кухарка, Хортиця групу курганів (ІІ-І тис. до н.е.).

-  Будинок Варвинської земської школи (1915), який у Варві називали Вигонським (збудований був на вигоні). Зведений він за проєктом архітектора  Василя Кричевського  в українському народному стилі.

-  Частково збереглося давнє планування Варви у межах сучасних вулиць Ярославської, Вербної, Коцюбинського, Л.Толстого з характерними рисами радіально-напівкільцевої системи, підкореної топографії і контурам давнього центру Замкової гори.

- Навколо Варви збереглись численні кургани, яких на початок XX ст налічувалось 80.

- У давнину Варву прикрашало кілька церков. А саме це Перекопівська, Кріпацька та Козацька. Дзвіниця в козацькій церкві знаходилась окремо. На місці Перекопівської церкви пізніше було обладнано клуб, а згодом кінотеатр. Під час його реконструкції будівельники бачили на стінах мальовані ікони, які залишились під товстим шаром штукатурки. На центральному майдані нині знаходиться приміщення друкарні. Цей будинок і ще п'ять, що стояли поруч, належали О. Н. Бобриковій. Після 1917 року будинки інших варвинських поміщиків були відведені під різні культурні заклади. (Маєтки варвинських дворян, поміщиків та капіталістів Лукашевича, Горілченка, Дяконова, Орбеліані, Монштанського та інші).

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь