A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Варвинська селищна рада
Чернігівської області

ПЕРШІ МІСЯЦІ ДІЯЛЬНОСТІ УКРУПНЕНОЇ ГРОМАДИ

Дата: 20.04.2021 11:08
Кількість переглядів: 97

П`ять місяців у новому складі працює апарат Варвинської селищної територіальної громади. За цей час багато чого змінилося для Варвинщини, чимало нових проблем доводиться вирішувати, зазначає очільниця громади Валентина САВЕРСЬКА-ЛИХОШВА. Про цей непростий початковий період днями вона розповіла читачам місцевої газети та аудиторії радівського ютуб-каналу «Новини Варвинської СТГ». Нюанси фінансово-господарської діяльності доповнив перший заступник селищного голови з економічних питань Віктор ГАРМАШ, а секретар ради Микола ГАЙДАЙ поінформував про старт роботи оновленого депкорпусу. Він був непростим, проте порозуміння, віднайдене на початку роботи між більшістю депутатів, керівництвом і працівниками ради та старостинських округів, дозволяє зберігати стабільну життєдіяльність громади – переформатовані управлінські структури, служби і заклади СТГ працюють, жителі Варвинщини отримують необхідні послуги і заробітну плату. Докладніше – у спілкуванні в стінах оновленої варвинської “мерії”.

ЗАВДАННЯ – ПРОЖИТИ РІК, НАПОЛЕГЛИВО
ШУКА­ЮЧИ БЮДЖЕТНІ РЕЗЕРВИ

– Валентино Василівно, минають п`ять місяців діяльності укрупненої громади. Якими вони були?

– Відбувалося, і можна сказати, вже відбулося становлення. П`ять місяців – це не п`ять днів, тож спершу йшло, так би мовити, притирання, адже нова команда сформувалася із різних політичних сил. Нині ж це вже звичайний робочий процес, адже до управління громадою, я вважаю, прийшли найбільш кваліфіковані люди, і тому організовувати її життя значно легше. Є великий життєвий досвід, професіоналізм, виваженість, і ми робимо все, аби рухати громаду вперед.

Безперечно, укрупнена громада суттєво відрізняється від попередньої ОТГ у складі селища і двох сіл. Дехто говорить, що, мовляв, нині у апараті ради забагато заступників голови, але ж це спеціалісти із певних напрямків роботи. Так, раніше під керівництвом першого заступника, але здебільшого під моїм, було селищне комунальне підприємство, а нині додалися такі в Озерянах і Журавці, чимало проблем у селах, що приєднані, тож заступник голови А.М. Галушка опікується цим і ще цілою низкою інших питань ЖКГ, благоустрою тощо, координує зусилля на їх вирішення.

Ми раді і вдячні долі, що нині вона нас всіх звела, – всміхається голова і залучає до діалогу Віктора Гармаша. – Попрацювавши новим складом, думаю так: аби, як-то кажуть, знаття, треба було і раніше залучати до ради цих фахівців.

– Які проблеми укрупненої громади в цілому і безпосередньо у приєднаних селах?

– Проблем дуже багато, частково ми їх вирішуємо по мірі виникнення. Зокрема, наразі щодо інвентаризації майна і земель. Дуже багато проблем, наприклад, в Озерянській громаді із відомих всім причин. І до цього часу в силу різних обставин ми не можемо налагодити, щоб село працювало, як часовий механізм. Приміром, відсутні певні документи, які дуже потрібні. Навіть ті рішення колишньої сільради, про які йшлося на загальних зборах села – мешканці скаржилися, що їх позбавлено пасовища, немає рішень щодо людських наділів тощо. Звертаємося у правоохоронні інстанції, але віз і нині там.

По Журавці є певні проблеми у комунальному підприємстві, тому що також те чи інше в організаційному плані робилося свого часу як простіше, як було краще на той момент, але незавжди так правильно. Є проблеми по КП “Покровське” (с. Антонівка), яке, скоріше за все, закриватиметься. А от ті сільські комунальні підприємства, де є люди, і вони працюють, де є гостра потреба у комунальних послугах, – безперечно, діятимуть далі.

Дуже багато мешканців громади звертаються нині за землею. Багатьом даємо, але всіх задовольнити не зможемо – це також є проблемою. Коронавірус – теж неабияка проблема. Під загрозою здоров`я людей, ситуація має значний вплив на економіку, наповнення бюджетів, тоді як проти- епідемічні заходи вимагають додаткових фінансових ресурсів.

Певною, хоч і невеликою, проблемою стало і те, що інколи “доброзичливці” наполегливо пишуть – то до суду намагаються потягти, то “популяризують” нас у Фейсбуці… Ми це розцінюємо, знаєте, філософськи: раз про нас пишуть, значить ми працюємо, значить, ми на правильному шляху. Таких, на щастя, незначний відсоток, а більшість людей розуміють ситуацію, приходять з конструктивними ініціативами, на які ми одразу відгукуємося, намагаємося допомогти. Тож, спасибі мешканцям громади за підтримку, за ініціативність. Без довіри людей нас би тут не було.

– Валентино Василівно, певно, у селах найперші проблеми, що виникли – вивезення сміття, організація благоустрою, взагалі налагодження життя вже в укрупненій громаді…

– Так, у більших селах – в Озерянах, Журавці, де щось і робилося в цьому напрямку, то люди про це і говорять. Якщо, приміром, у Журавці щось і не робилося (мова про вивезення сміття – прим. автора), то люди знають, що треба робити, прагнуть до кращого. Керівник місцевого сільгосптовариства П.В. Пустовойт пообіцяв, що допоможуть транспортом. Від багатоквартирних будинків будемо вивозити сміття ми, як і в Озерянах. Проте озерянське КП вже нині бере ініціативу на себе, хоче надавати таку послугу і заробляти гроші. Це, безперечно, “плюс”, підготовлено калькуляцію, і я думаю, що стоїмо на правильному шляху. «Журавка» також розпочала тарифну процедуру, тож сільські комунальники готові працювати.

– А якою буде доля пожежної команди в Озерянах?

– Безперечно, працювати вона буде, нині триває процедура погоджень у столичних службах і по її завершенню команда працюватиме. До речі, ДСНС нам рекомендує організувати таку і в Журавці, проте поки що налагодимо роботу хоча б існуючих структур. У Журавці товариство згоджується підсобити і в цьому питанні, вони мають свій пожежний автомобіль. Так що діючу команду припиняти ніхто однозначно не буде.

– Валентино Василівно, на своє утримання громада прийняла всі сільські заклади, утримує соціальні служби колишнього району, дофінансовує потреби медзакладів… Мешканців Варвинщини цікавить, чи підкріплено все це фінансовими ресурсами нашого спільного бюджету?

– Однозначно сказати, що вони є, ми не можемо. Коли ми всі разом проживемо рік, тоді бачитимемо, які надходження матиме бюджет, чи вистачає їх на утримання бюджетної сфери. Нині економіка всієї держави зазнає негативного впливу пандемії. Хочеться сподіватися, що хоча б у другій половині цього року ситуація поліпшиться. Якщо ж ні, то не тільки про розвиток не буде мови, може виникнути необхідність і в запозиченнях, аби своєчасно сплачувати заробітну плату.

Нині головне для громади – прожити 2021-ий рік. Якщо ж надходження критично не перекриватимуть видатки, доведеться вживати радикальних заходів. Ніхто, звісно, цього не хоче, бо за цим стоять люди, сім`ї, і всі прекрасно розуміють, який це розпач, який жах, коли людина, особливо, маючи на утриманні дітей, втрачає засоби до існування.

З таких міркувань ми намагалися максимально працевлаштувати працівників колишньої громади, сіл, РДА та ін. структур. Безперечно, фінансове навантаження зростає, але і обсяги роботи в укрупненій громаді більші. Доводиться чути: “Ви роздуваєте штати…” Але ж всі ці функції раніше виконували ОТГ, адміністрація, районна, сільські ради. І, до речі, колишній управлінський штат Варвинщини якраз-таки був більшим удвічі, аніж нині в громаді.

У нас немає “гуляючих” спеціалістів, на кожного навантаження значне, затримуються допізна, виходять на роботу і у вихідні. Особливо тяжко нині відділу земельних відносин, бо шквал заяв на безоплатну приватизацію землі.

– Вікторе Івановичу, запитання до Вас. У розмові вже йшлося, що другий рік живемо в умовах коронавірусної кризи. Який вплив це має на бюджет громади?

– Якщо оперувати цифрами, то план першого кварталу виконано на 103,4 %, проте планку у 105 %, яка дає змогу спрямувати на видатки кошти перевиконання, ми не взяли. Всі добре розуміють, що і в подальшому сподіватися можна хіба на виконання. Крім COVID-19, є чимало інших факторів. Немало підприємств в останні роки щезли з карти району або вивели сплату податків за межі громади, як, зокрема, нафтовицькі підрозділи. Скрізь йде оптимізація, скорочення кількості працюючих. Сільське господарство теж залежне від сезонності – торік в березні працівники вже були в полі, а це – зарплата і відрахування, то цьогоріч сівба запізнюється. Все це має вплив на бюджет, тим паче, що він початково приймався із незабезпеченістю у 25 млн грн.

– Які шляхи подолання такого розриву між потребами і наявним бюджетом?

– Головний – пошуки резервів наповнення бюджету, збільшення його доходної частини. Зокрема, спільно з Державною податковою службою ми розпочали інвентаризацію земель, облік нерухомого майна. Вивчаємо договори оренди з метою збільшення надходжень від основних ресурсів громади. Як і говорила Валентина Василівна, скорочення видатків – не найкращий метод, адже знайти роботу на Варвинщині важко, а це – благополуччя родин, діти.

– Вікторе Івановичу, прийшовши в управління громадою, на Ваш свіжий погляд фінансиста, чому не сходиться “дебет з кредитом”?

– Все просто – на жаль, витрати перевищують доходи… Як вже і було сказано, громаді в новому форматі треба прожити цей рік, вивчити доходну частину, максимально включити резерви, проаналізувати помилки.

– Чи є шанси повернути до селищного бюджету відрахування відокремлених підрозділів, котрі працюють у нас, а наповнюють бюджети за місцем реєстрації основного підприємства?

– Без законодавчого врегулювання, на жаль, немає. Очікуємо таких рішень від держави, аби сплата відбувалася за місцем фактичної роботи підрозділів.

– Такий законопроект очікує другого читання, – додає селищний голова. – Взагалі, де логіка? Податки сплачуються до Прилук, Києва, Полтави, а працівники живуть і отримують освітні, медичні послуги в громаді, важка спецтехніка розбиває місцеві дороги…

– Маємо бюджет виживання, а хотілось би – розвитку.

– Ми постійно у пошуку програм розвитку – із залученням державних, грантових, спонсорських коштів, – продовжує розмову Віктор Гармаш. – Зокрема, беремо участь у програмі «Кусаноне» Міністерства закордонних справ Японії – подали два проекти, знайшовши благодійний фонд, який нам допоміг в участі. Плануємо придбання реанімаційного автомобіля для лікарні – така техніка рятуватиме людські життя, і ремонт даху будівлі другого ліцею (колишньої гімназії) – гостра, але задавнена проблема. Ці пріоритети ми визначали спільно з керівниками закладів.

– Валентино Василівно, з укрупненням районів і громад, певно, головний етап реформи децентралізації вважається завершеним. Як з погляду Варвинської громади, добре це чи ні?

– Якщо дивитися глобально, то реформа – це добре. Йдемо ми чи сунемося, але це рух до Європи, яка працює саме за таким устроєм. Франція, Німеччина, Польща та інші країни пройшли це свого часу. Так робиться і в Америці, де я мала нагоду побувати. Задум у тому, аби посилити найнижчу ланку державного управління – місцеве самоврядування, і забезпечити людям на місцях такий рівень послуг, як і в столиці. Якби у нас це робилося вже років 50 поспіль, то можна було б говорити про якісь результати.

На жаль, наша громада дещо запізнилася і у вітчизняній реформі, адже перші спроби створити ОТГ не були підтримані і ми втратили кошти, які держава пропонувала на розвиток. У 2018-2019 роках допомогу ми отримали, проте її розмір залежав від кількості сільського населення, котрого у нас, у тодішній селищній громаді, налічувалося небагато.

– Мабуть, і від держави хотілось би дещо іншого розподілу податків: якщо всі турботи на місця, то сюди б і гроші? Вилучається “реверс”, тоді як бюджет має дефіцит…

– Безперечно, так. Зміни тут потрібні, адже громади на межі виживання, і буде дуже добре, коли для нас рік минеться без додаткових запозичень. Проте ми робимо все можливе, аби втримати всю існуючу інфраструктуру громади.

Користуючись нагодою, вкотре хочу розвіяти домисли про те, що місцева лікарня може закритися. Із селищного бюджету співфінансуються видатки закладу на зарплату, енергоносії, медикаменти і матеріали, закладено кошти на ремонт інфекційного, терапевтичного відділень, у планах – поліклініки. Подумайте логічно, хто ж ремонтуватиме те, що планує закрити?..

Тож звертаюся до мешканців громади: люди добрі, не хвилюйтеся, лікарня буде працювати! Ми зацікавлені в тому, аби мати свої міцні медзаклади – первинної і вторинної ланок, щоб у нас були свої лікарі. У попередні роки придбано квартиру для лікаря-інфекціоніста, колишня районна рада придбала квартиру для подружжя молодих лікарів – анестезіолога і терапевта. І надалі, якщо буде більш-менш нормальна фінансова ситуація, старатимемося продовжити таку роботу.

Ми дуже вдячні обом медзакладам за їх нелегку щоденну працю, особливо в період пандемії, а також за намагання ширше залучити державне фінансування. Зокрема, наша лікарня цьогоріч претендує на 11 пакетів медичних гарантій від держави (торік було 5).
Громада повинна мати таку собі автономію – свою медицину, свою освіту, всі інші, потрібні людям, послуги.

– Саме так і має бути. – Додає Віктор Іванович. – Також принагідно хочу подякувати керівнику сільгосптовариства “Прогрес”, депутату селищної ради і відомому місцевому меценату М.І. Бойку за придбання обладнання для лікарні, за підтримку спорту в громаді, поміч у вирішенні інших нагальних проблем.

– Щиро вдячні ми й іншим сільгоспвиробникам, що працюють в громаді. – говорить Валентина Саверська-Лихошва. – Вони надають суттєву допомогу, зокрема у селах, – це придбання інструменту для благоустрою, забезпечення пальним, обслуговування доріг взимку, ремонтні роботи в закладах тощо.

– Валентино Василівно, на жаль, бачимо довкола, і у розмові сьогодні це звучить, – то те закривається, то інше – скорочується… А чи маємо ми перспективи для відкриття нових виробництв, як свого часу почало роботу взуттєве підприємство, для переробки сільгоспсировини?

– Безпосередньо селищна рада не може вести господарську дільність, відкривати виробничі об`єкти, проте ми готові надати будь-яке можливе сприяння всім ініціативним, підприємливим людям. Хто звертається за землею, приміщеннями, іншою допомогою у вирішенні організаційних питань – ми завжди стараємося підтримати, це наш святий обов`язок. Так, нещодавно планами облаштувати нову зону відпочинку у мальовничій місцині біля водойми поділилися молоді люди, то ми готові підсобити їм навіть технікою і працівниками для робіт, лиш би вони втілювали задумане.

– Варто додати, що не тільки втрати рахуємо в останні роки, – зазначає Віктор Гармаш. – Так, торік у громаду зайшла низка нових торгових об`єктів, аптечна мережа. “Прогрес” збудував потужну зерносушарку, а це все – нові робочі місця і надходження до бюджету. Сподіваємося, що і надалі сільгоспвиробники розбудовуватимуть свої потужності.

– Що ж, підсумовуючи почуте, варто зазначити, що громаді немає іншого шляху, як, дійсно, провести такий собі переоблік – що маємо, чим можемо наповнювати бюджет, і вперто, терпляче працювати.

Дякую за розмову.

«ДУЖЕ ВАЖЛИВО – КОНСОЛІДУВАТИ

ВСІ КОНСТРУКТИВНІ СИЛИ»

– Миколо Васильовичу, одне із завдань секретаря ради – гуртувати депкорпус на спільну конструктивну роботу, організовувати продуктивну взаємодію з апаратом ради, якісну підготовку сесій та оперативну роботу постійних депутатських комісій. Чи виникли труднощі з цим на етапі становлення ради 8-го скликання?

– На початковому етапі більше труднощів додала сама реформа децентралізації. Треба було в стислі терміни виконати дуже великий обсяг роботи і депутатам, і членам виконкому, і апарату ради по реорганізації попередніх органів місцевої влади, установ і закладів громади. Проводили по кілька засідань виконкому і пленарних засідань сесій на місяць, і тому, звичайно ж, були певні труднощі, виникали питання до якості підготовлених проектів рішень. Але однак треба було оперативно їх ухвалювати, виконувати, бо за цим всім – людські долі. Передовсім стояли питання оперативного фінансування бюджетних установ і налагодження їх безперебійної роботи в нових умовах.

Дійсно, своїм головним завданням бачу згуртування, консолідацію депутатського корпусу на вирішення тих проблем, які постають перед територіальною громадою. Ми маємо гідно реагувати на всі ті виклики, які підносить сьогодення.

Переважна більшість депутатів – і нові у цій діяльності, і вже з певним досвідом, швидко включилися у продуктивну роботу, активно запрацювали постійні депутатські комісії. Вдається налагодити взаємодію з виконкомом і апаратом ради, які теж оновилися.

Звичайно, не все відразу прийшло, були деякі проблеми, справедливі зауваження від депутатів, але зараз ми, вважаю, вийшли на серйозний організаційний рівень: вчасно оприлюднюються проекти рішень, працюємо над їх якістю, за потреби спеціалістами готуються пояснювальні записки до них, аби депутати мали змогу краще вивчити питання.

Налагоджено якісну комунікацію з депутатами, пакети документів на вивчення оперативно розсилаються електронною поштою. У колишньому адмінприміщенні ради (нині відділ освіти) організовано кімнату депутата, де можна зібратися, спільно обговорити ті чи інші питання. Плануємо дооснастити її необхідною комп`ютерною технікою.

Націлюю депутатів активно працювати в міжсесійний період, у комісіях – вивчати проблеми громади, обговорювати їх, спільно шукати шляхи вирішення, формувати конструктивні ініціативи, з тим, аби на сесію виходити вже з узгодженими рішеннями. Вважаю, з часом нам вдалося цього досягнути.

Дослухаємося до конструктивних зауважень депутатів, мешканців громади – селища і сіл, адже всі ми зацікавлені в удосконаленні управлінської діяльності, у розвитку нашої спільної громади. Особисто я і надалі працюватиму на консолідацію зусиль всіх депутатів навколо ідеї розвитку громади, не ділячи депкорпус на більшість і опозицію, на партії і табори, аби конструктив, бачення кожного були почуті.

– Які питання найчастіше порушують селищні обранці?

– Звісно ж, здебільшого, соціального захисту, збереження і розвитку інфраструктури громади тощо. На жаль, цьогорічний бюджет не дозволить суттєвих вкладень у розвиток, тож ми підготували і подали ряд проектів для залучення державних субвенцій. Зокрема, вже надійшла інформація, що відбудеться ремонт дороги “Варва-Хукалівка-Поділ”, зокрема по Брагинцівському старостинському округу, розраховуємо на втілення низки інших інфраструктурних проектів.

– Миколо Васильовичу, як досвідчений керівник, адже в попередні роки Ви очолювали Варвинський район, які перспективи бачите для нашої громади?

– Найближча перспектива, і вона актульна для всіх і завжди, – наполеглива, копітка праця, аби адаптуватися до нових реалій, зберегти місцеву інфраструктуру й надбання попередніх років, крок за кроком, хоч і невеликими, удосконалювати їх. Те, що промислове виробництво, на жаль, згортається, – це «мінус», розвинутий агросектор – беззаперечний «плюс». Нині ведемо інвентаризацію всіх наявних ресурсів, це передовсім земля, з метою збільшення доходів бюджету. Є обнадійлива інформація щодо запланованого газовидобутку в громаді за участю іноземних інвестицій, і тут важливо, аби такі підприємства оподатковувалися за місцем діяльності.

Не варто забувати, що не все залежить і від нас, на місцях. Держава повинна удосконалити Податковий, Бюджетний кодекси, треба переглянути механізми реверсної дотації, аби громади мали належний фінансовий ресурс.

Але те, що ми реально можемо зробити – це консолідація зусиль місцевих депутатів, виконкому, ради, членів громади, народних обранців всіх рівнів на вирішення поточних проблем Варвинщини, на її розвиток. Переконаний, добрі перспективи матимуть тільки згуртовані громади.

Всім треба робити те, що від нас залежить. Перш за все, наполегливо працювати над доходною частиною бюджету, і резерви тут є.

– Дякую за коментар.

Записала Є.Зима, фото автора



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь