Продовження теми…
Вельмишановні земляки!
У попередній статті я порушувала питання стосовно спільних дій, якщо, не дай Боже, нам доведеться пережити будь-яку надзвичайну ситуацію (це – не обов’язково агресія північного сусіда; впевнена: подібного не буде). Я маю на увазі будь-яку ситуацію, яка може трапитись у житті, до якої мешканці громади мають бути готовими.
Дорогі друзі!
На виконання стат. 19, п. 2, підпункту 23 Кодексу цивільного захисту України МВС України своїм наказом від 9 липня 2018 року №579 зобов’язало державні органи та органи місцевого самоврядування привести в належний стан захисні споруди цивільного захисту (ЗСЦЗ). У 2018-му році український народ не особливо переймався цим нормативно-правовим актом, у якому висловлювались застереження, а нині ми зобов’язані звертати на нього увагу і безвідмовно виконувати наказ.
Тож, з огляду на ситуацію, яка нині склалась в Україні, я змушена ще раз нагадати всім мешканцям, де вони мають перечекати ймовірну надзвичайну ситуацію.
В усіх жителів приватного сектора Варви та населених пунктів Варвинської громади є погреби, а тому саме вони мають бути місцем укриття.
Мешканці багатоповерхівок мають підвальні приміщення в будинках, а тому основне завдання їх жителів: спільними зусиллями привести в порядок проходи та підвали, які при надзвичайних ситуаціях можна використати під об’єкти укриття.
З огляду на вищевикладене, мешканці мікрорайону «Нафтовик» мають використовувати підвальні приміщення в п’ятиповерхівках або об’єкт укриття по вул. Миру, 32.
Мешканці двоповерхівок по вул. Шевченка, в яких відсутні підвали, мають можливість зібратися на площі і можуть зайти в об’єкти укриття в приміщенні колишнього готелю (вул. Шевченка, 35), в гуртожитку (Шевченка, 37) або ж спуститися в об’єкт укриття Будинку культури. Власники або керівники вищезазначених суб’єктів господарювання за кілька хвилин після звуків сирени зобов’язані відкрити об’єкти укриття.
До речі, нагадую: йдучи в укриття, з собою необхідно взяти документи, воду та сухий пайок, розраховані від кількох годин до однієї доби (далі ситуація проясниться).
Вельмишановні земляки, я не лякаю вас, але, як говорять українці: «Береженого й Бог береже!» Тож, усі ми маємо уважно прочитати звернення і чітко пам’ятати, що робити і куди рухатись у надзвичайних ситуаціях.
Дай, Господи, щоб ніколи не траплялось подібне.
Бережи нас, Боже!
З повагою та найкращими побажанням
Валентина Саверська-Лихошва
