Що ж робити: промивати чи міняти?..
Таке запитання цього разу, після проведення чергової сесії селищної ради 20 квітня, залишилося відкритим. Видатки, спершу передбачені на роботи з прочищання і поточного ремонту систем опалення закладів освіти і культури, які преведено на твердопаливне опалення, за наполягання депутатів було вилучено з проекту “бюджетного” рішення – до ретельнішого вивчення ситуації. А йдеться про немалі кошти – близько 400 тис. грн для селищного ЗДО “Джерельце”, близько 600 тис. – для Варвинського БК, 300 – адмінбудівля селищної ради.
Як показали перші пуски альтернативного опалення, без модернізації мереж належного ефекту воно не даватиме – батареї залоєні, з’єднання не витримують тиску теплоносія. Депутати ж ставили питання, а чи не доцільніше взагалі замінити опалювальні комунікації, аніж вкладатися у чищення старих, отож вивчатимуть питання додатково.
Згадана дискусія виникла у контексті рішення ради, яким було спрямовано більше 14 млн грн вільного залишку бюджету на нагальні поточні видатки, переважно на ремонтні роботи у закладах громади та на шляхах. Зокрема, більше 7 мільйонів цьогоріч спрямують на ремонт доріг: 3,6 млн – вул. Трудова, 1,5 – Вигінна, 1,2 – будівництво тротуару по вул. Ломоносова, поточний ремонт центральних.
Передбачаються кошти на оновлення водогонів – 2,6 млн у Варві, 400 тис. – на території громади, на ремонт будівель КП “Журавка” – близько 200 тис. Більше мільйона спрямують на ремонт укриття у другому селищному ліцеї (підлога, відмостка), 500 тис. – капітальний ремонт ганку у Журавській школі, 80 тис. грн – ремонт відмостки Гнідинцівського ЗДО “Теремок”. Більше півмільйона коштуватиме трасошукач для КП “Господар” (потрібен для подальшого ремонту водомереж), 300 тис. – ремонт приміщення терцентру соціального обслуговування у Варві та Озерянах.
Докладніше про видатки із вільного залишку бюджету – у матеріалі очільниці фінвідділу на сторінці поряд.Представляючи їх на сесії, Марина Кузьмич зазначила, що з початку року надійшло дуже багато звернень щодо ремонтних робіт. Їх вивчала комісія із виїздом на об’єкти, визначила почерговість виконання. Ті пропозиції, які не враховано цього разу, мають подальшу перспективу, адже і в першому кварталі ц.р. перевиконання селищного бюджету – 117%, тож додаткові кошти можна буде спрямувати на розвиток.
Сесія, як і зазвичай, розглянула земельні питання – орендні відносини, надання у власність наділів під будівлями, зміна призначення земельної ділянки тощо.
Ухвалено низку рішень, аби місцевий ЦНАП розпочав надання послуг реєстрації актів цивільного стану (народження, шлюб, смерть).
Новий обов’язок – оплачувати санаторно-курортне лікування ветеранів воєн на території інших держав (Афганістан, Чехословаччина і ін.), держава переклала на місцеві бюджети, відтак внесено відповідні зміни до програми соцзахисту і передбачено на такі потреби 100 тис. грн (для 12 осіб).
Також довелося довиділяти кошти на матеріальні допомоги на лікування мешканців громади, адже за чотири місяці року було вже вичерпано передбачений ліміт. Звернулися більше 70 осіб із важкими захворюваннями, переважно онкологія.
Рада погодила витрати на навчання для молодого лікаря-отоларинголога (32 тис. грн), котра виявила бажання працювати сімейним лікарем. Заплановано й інші видатки, пов’язані з медзакладами: на ремонт кабінетів поліклініки, облаштування майданчика для генератора, придбання обладнання для лікарні.
Про стан справ у лікарні інформувала депкорпус в.о. директора закладу Ірина Косенко-Ткач. Хоч заклад і показує прогрес у наданні і обліку законтрактованих послуг (вдвічі більше попереднього року), проте наразі проблемне питання залишається невирішиним – він є фінансово неспроможним, дофінансовуєтьсяя з місцевого бюджету, заробітна плата медикам нараховується за тарифною сіткою – мінімальний рівень.
Невизначена доля закладу і на майбутнє – НСЗУ посилює вимоги до пакетів, Варвинська лікарня не потрапляє до спроможної мережі медзакладів, яка формуватиметься в області. Найвірогідніше, що контрактуватиметься єдине об’єднане терапевтичне відділення і амбулаторна допомога, стоматологія функціонуватиме як платна (окрім невідкладної), педіатричні відділення діятимуть лише у спроможних кластерних лікарнях. Для малих закладів, як наш, все зводиться до того, що його долю має визначати засновник – місцева рада.
Депутати обговорювали і стан медицини – з прагненням за нових реалій зберегти на рівні громади хоча б необхідний мінімум медпослуг, а також придбання техніки для селищного КП – вважають, що такі вкладення мають давати належний економічний ефект. Підприємство слід вивести на рівень незалежності від фінансової допомоги ради.
Записала Є.Зима фото автора
