Пам’ять і надія: в Антонівці відкрили Алею зниклих безвісти військових
7 квітня 2026 року в селі Антонівка відкрили Алею Надії з портретами безвісти зниклих військових Антонівського старостинського округу. Захід під назвою «Надія, що між небом і землею» зібрав родини, близьких, друзів та жителів села. Під час оголошення імен зниклих безвісти рідні по черзі відкривали прикриті прапорами світлини своїх близьких. Кожен портрет нагадував про тих, кого чекають удома.
Виконувач повноважень селищного голови Микола Гайдай подякував сім’ям за витримку й силу, побажав терпіння, віри та надії на повернення рідних. Також висловив сподівання, що кожна родина дочекається моменту, коли їхній захисник повернеться додому та зможе власноруч зняти ці портрети.
На відкритті алеї були присутні представниці Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин у Чернігівській області Катерина Смуригіна та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Чернігівській області Лариса Шумна, які перебували в громаді з робочим візитом.
Завідувачка сектору ветеранської політики, мати загиблого Героя України Сергія Божка Ірина Прокопенко була ведучою заходу. Вона наголосила, що така подія знаменна і водночас дуже журлива, адже зі словами підтримки ми сьогодні звертаємось до рідних і близьких, які попри все не втрачають надії. Вона побажала, щоб кожна зникла доля знайшла шлях додому. Від імені родин виступила Тетяна Завацька — дружина безвісти зниклого захисника.
Конструкції Алеї встановили та облаштували жителі сіл Антонівка і Макіївка за активної підтримки старости Анатолія Макієнка та благодійників — ТОВ «Цукровик» та ТОВ «Батуринський Гетьман».
Молитву за повернення військових і освячення банерів провів ієрей Антоній, настоятель Свято-Успенського храму в селищі Линовиця, благословивши це місце пам’яті та надії.
Зі словами підтримки до родин звернулася фахівець із супроводу ветеранів Ольга Луцка, нагадавши про можливість звертатися до неї з різних питань. На заході була присутня представниця 3 відділу Прилуцького РТЦК та СП Тетяна Джеренова.
Цей день в Антонівці ще раз нагадав: ми пам’ятаємо, віримо і чекаємо. Поки родини тримаються разом, надія на повернення їхніх рідних залишається живою.
