«Своєї кулі ти не почуєш»: в Журавці вшанували пам'ять загиблого Героя України Сергія Божка
22 травня на центральному кладовищі села Журавка, біля могили Героя України Сергія Божка, відбувся мітинг-реквієм, присвячений четвертій річниці з дня його загибелі. Жителі громади, побратими, рідні, представники 3 відділу Прилуцького РТЦК та СП, друзі та всі небайдужі зібралися, щоб вшанувати пам’ять мужнього захисника, який віддав своє життя за свободу і незалежність України.
У травні 2022 року під час важких боїв на Донеччині Сергій з позивним "Серпень" виявив виняткову мужність та самопожертву. Під час наступу російських окупантів Сергій прикривав позиції побратимів, рятуючи їхні життя. Він знищив ворожу техніку та влучно вдарив по скупченню противника, фактично зірвавши ворожу атаку. Ціною власного життя він захистив своїх побратимів і не дав ворогу прорвати оборону. Після бою безпілотник зафіксував на полі підбиту техніку, знищених ворогів і тіло Героя, який до останнього боровся за Україну. За виявлену відвагу і героїзм йому посмертно присвоєно звання Героя України.
Зі словами шани та вдячності до присутніх звернулися заступник селищного голови Олександр Філоненко та староста Журавського старостинського округу Вячеслав Пилипченко. У своїх виступах вони наголосили на важливості збереження пам’яті про подвиг Серія та висловили щирі співчуття родині загиблого.
Слова глибокої скорботи прозвучали і від керівниці музею Прилуцького професійного ліцею Марини Котеленець, у Ладанській філії якого свого часу навчався Сергій. Вона розповіла, що у музеї створено експозицію, присвячену Герою, де зберігаються його особисті речі з фронту, зокрема одяг та шахи, у які він грав під час служби. Марина Котеленець наголосила, що пам’ять про Сергія Божка житиме у серцях майбутніх поколінь.
З вшанувальним словом виступили і побратими загиблого.
Побратим Олександр: «Дякуючи Сергію, ми сьогодні живемо і дихаємо»
«Частину наших сил тоді відтягнули від "нуля", і саме на тій окопній лінії, де залишалися хлопці, почався активний наступ ворога та щільний обстріл. Ми навіть не уявляли, що там насправді відбувається — через гуркіт рації майже не було чути.
Коли після канонади все стихло, до нас дійшла страшна звістка: Сергій загинув. Його побачили з дрона... У нього була зброя помітного, зеленого кольору.
Дякуючи Сергію, ми сьогодні живі, ми дихаємо і бачимо цей світ. Молодому поколінню я хочу побажати ніколи не бачити війни, і щоб це пекло якнайшвидше закінчилося. Пережити таке — важке випробування, що випало на нашу долю. Але я щиро хочу, щоб і через багато десятиліть на могилі Сергія завжди були свіжі квіти та майорів синьо-жовтий прапор. Щоб люди знали і пам’ятали подвиг нашого Героя та всіх захисників України, які віддали найдорожче».
Побратим Валентин : «Для нас це подвиг, а для нього це була просто робота»
«Він був першим із нашої роти, хто загинув. Саме з Сергія розпочався наш страшний відлік... Але я не хочу говорити про нього "був". Вони всі живі, вони стоять разом із нами в одному строю, ми відчуваємо їх поруч так само, як і тоді. Сергій був неймовірно неординарною людиною. До тієї страшної обстановки навколо він ставився абсолютно спокійно. Пригадую випадок: він сидить, заглибившись у книгу. Починається сильний обстріл. Я кричу йому, щоб негайно йшов в укриття. А він спокійно виніс із бліндажа шолом та бронежилет, поклав їх поруч і... продовжив читати. Тоді він сказав мені фразу, яку я не забуду ніколи: "Своєї кулі чи свого осколка ти все одно не почуєш". Він був готовий до цього. Це ми називаємо його вчинки подвигом, а для нього це була робота, яку він знав і виконував до кінця. Його загибель — це втрата, яку нічим і ніколи не можна замінити. Батькам дитину не замінить ніщо...»
Під час заходу до присутніх звернулася мати Героя — Ірина Прокопенко. Попри непоправну втрату, вона зберігає силу духу та продовжує підтримувати військових, ветеранів і родини полеглих Захисників.
Мітинг-реквієм провів Журавський сільський будинок культури. Учасники заходу вшанували пам’ять Сергія Божка хвилиною мовчання, поклали квіти до могили Героя та схилили голови у скорботі й вдячності.
Щиро співчуваємо рідним і близьким Сергія Божка. Жодні слова не здатні загоїти біль втрати найдорожчої людини. Світла пам’ять про Героя України, його мужність, незламність і жертовність назавжди залишаться у серцях вдячних поколінь.
Вічна пам’ять і слава Герою України!
