Варвинська селищна рада
Чернігівської області

Не встиг продовжити себе у дітях... Олексій Григорович Руденко

Дата: 13.06.2024 14:51
Кількість переглядів: 48

Фото без описуНародився Олексій Руденко 18 березня 1987-го року в смт Варва на Чернігівщині.

2005-го – закінчив Варвинську ЗОШ І-ІІІ ст. Проходив строкову військову службу  у пожежних військах в м. Ічня.

Після повернення працював на Гнідинцівському  ГПЗ   – пожежником 19-ої ДПРЧ  5-го ДПРЗ ГУ ДСНС у Чернігівській області.

Пізніше працював водієм-експедитором у ПП «ТоргСервісПлюс».

Мобілізований у березні 2023-го року. Службу проходив  у званні солдата. Служив помічником гранатометника 4-го батальйону «Сила Свободи» бригади  швидкого реагування Національної Гвардії України «Рубіж».

Загинув 8 липня 2023-го року  під час мінометного обстрілу біля с. Спірне Бахмутського району Донецької області.

Похований 14 липня 2023-го року в смт Варва.

* * *

Спогади знайомих та побратимів  про Олексія Руденка

-Яким був Альоша у дитинстві та юності? Як і де навчався? Що любив і чого, можливо, недолюблював? – запитую  маму Валентину Вікторівну та тьотю Ніну Вікторівну Руденків.

-Був звичайною дитиною…Допит­ливою,  цікавою, хотів багато чого знати і про все нас запитував. Інколи ми й не знали, яку відповідь дати, щоб задовольнити його бажання і щоб дитина зрозуміла…

У дитинстві всіх і вся жалів…Йо­му шкода  було собаку, кота, пташок… Щодо людей, то всім Альоша намагався допомогти…  Взагалі-то він не сподівався на взаємність і це була найцінніша його риса, адже багато людей щось комусь допоможуть і тут же сподіваються  на взаємність, якої немає і наступає велике розчарування, а в Олексія подібного ніколи не було і це – добре.

Як був Альоша  дуже маленький, то інколи міг і заплакати… Ріс у любові… Ми всі його любили: мама, я як тьотя, і особливо бабуся, яка душі не чула у внукові. Для бабусі він був найбільшою опорою, надією і розрадою в житті. Бабуся жила ним…

До речі, Альоша був вдячною дитиною і завжди намагався робити невеличкі подаруночки членам родини. До речі, коли після трагедії з військової частини передали всі його речі, то серед інших ми побачили кілька подарункових наборів, які він, напевне, збирався у  відпустці привезти рідним…

Після закінчення 11-ти класів Альоша був мобілізований на строкову службу в ЗСУ. Проходив її у пожежній частині м. Ічня. Потім розпочав  свою трудову діяльність.

-Моя донька рано пішла з дому і тому я відчувала в собі не розтрачену материнську силу, і всю її спрямувала на племінника. Альоша був мені за сина. У мене з ним існував невидимий  ментальний зв’язок. Ми розуміли один одного з пів слова і не потрібно було довго про щось говорити. Само собою, ми приходили до консенсусу…

Найбільше в житті Олексій  любив природу й рибалку. Для нього не стільки важливим  був  улов, скільки сам процес… Він любив збиратися, смакувати, як це буде… І навіть, коли прийшов  у відпустку, то «викроїв» час і одного разу з’їздив на рибалку, і тоді з повним правом міг повертатися до побратимів.

Крім того, як усі хлопці, любив гайки крутити, збирати і розбирати  автомобіль тощо…

Багато й наполегливо працював… Не сторонився ніякої праці: було це вдома, чи на роботі. Альоша вважав, що він має заробляти кошти і допомагати родині, а тому з юності почав їздити на заробітки в Чехію. Тож, і напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 24 лютого 2022-го року, він тільки-но повернувся з Чехії…

Старший лейтенант батальйону "Сила свободи" Андрій Ільченко:

«8 липня 2023-го року в ході мінометного обстрілу під населеним пунктом Спірне Бахмутського району Донецької області загинув смертю хоробрих при виконанні бойового завдання солдат Олексій Руденко.

Олексій в ході бою проявив дива героїзму,  відваги і став взірцем самовідданого служіння Україні, взірцем оптимізму та мужності…

Ім’я Олексія Руденка «золотими» літерами навічно буде вписано в історію 4-го батальйону «Сила свободи» бригади швидкого реагування Національної Гвардії України  «Рубіж»

-Пане старший лейтенанте, а чи буде представлений до державної нагороди Олексій Руденко?

- Так, буде, обов’язково буде, але це – процес не дуже швидкий…

Андрій Демченко, земляк, побратим:

«Ще й до мобілізації ми знали один одного, але вже більш детально познайомились в ході служби… Певний час ми були разом, а потім наші дороги розійшлися…

За той час, що довелося бути разом, можу сказати все найкраще. Альоша був справжній товариш, постійно намагався всім допомогти, не боявся ніякої роботи, не боявся ніяких труднощів, завжди підміняв побратимів, бо під час бойової обстановки це дуже важливо…

Служив помічником гранатометника… Сама собою ця професія дуже небезпечна і потребувала великого вміння, навичок, оперативної діяльності, злагодженості дій та ще багатьох інших якостей…»

Сергій Скоромець, земляк, побратим:

«Знав Олексія ще з Варви, але ближче познайомилися в ході служби…  Певний час служили разом.

Найхарактернішими рисами Альоші були  доброта, взаємодопомога  та товариськість… Він умів дружити, вмів підтримувати дружбу, дорожив нею…»

Володимир Дубчак, керівник  «ТоргСервісПлюс»:

«Дисциплінований, працелюбний, ішов на допомогу товаришам. Альоша мав дуже розвинуте почуття взаємодопомоги…  За кілька років роботи  у мене не виникло  жодного зауваження чи нарікання… Взагалі був безпроблемним працівником і хорошою людиною…»

 Віталій Бородай, колишній начальник 19 ДПРЧ  5 ДПРЗ ГУ ДСНС у Чернігівській області:

«За кілька років Альошиної  служби не було до нього жодного зауваження. З великою готовністю він виконував будь-яке доручене йому завдання. Особливістю було те, що Олексій все вчасно робив, а крім того, ще й доповідав   про зроблене… Приємно було працювати з цієї добросовісною людиною…»

* * *

А яким мав бути від Матінки-Природи Олексій Руденко?

Народився Олексій Григоро­вич Руденко 18 березня 1987 року. 1987-й  -  це був рік Кролика. Як відомо, кролик – тваринка мирна, добра, м’яка й покладиста. Правда, дуже рідко, але трапляється  так, що кролик теж може загнати кігті, проте його потрібно довго виводити із себе…

Китайський кролик – мила, ручна тваринка, яка символізує надію на життя, довголіття, терпіння, удачу та благородну красу.

Зазвичай, всі кролики  - тактовні, ніжні, співчутливі, високо цінують гармонію й красу довколишнього світу.

За знаком зодіаку Олексій  - Риби.

Надважливою ри­­сою Риб є їх велика інтуїція, вони добре відчувають інших людей і багатьом здається, що Риби навіть уміють читати думки…

Зазвичай Риби – добрий і милосердний знак зодіаку.

* * *

-Ніно Вікторівно, чи мав якусь мрію Олексій? Чи вдалось її реалізувати?

-Як і кожна людина, Олексій хотів продовжити себе в своїх спадкоємцях, хотів одружитися, мати дітей. Мама дуже просила його одружитися, але племінник був реалістом. Він розумів, допоки йде війна, одруження неможливе.

Я майже щодня до нього телефонувала й запитувала: «Що їли? Чи є що істи? Чи не холодно? Чи є боєприпаси? Що потрібно?»

Але Альоша завжди говорив: «Тьотю, я – на війні, а не на прогулянці… І тому не запитуйте мене таке... На війні - як на війні…Незгоди є, проблеми є, але це ж війна…»

Зрозуміло, що  Альоші не вдалось реалізувати мрію…

- Ви мабуть і в жахливому сні не уяв­ля­ли, що Альоша піде на фронт і… загине? Хто  і як Вам сповістив про це?...

- Представники Територіального центру комплектування і соціальної підтримки сповістили про трагедію…

Це трапилось у ході мінометного обстрілу.  Трьох побратимів накрило мінометним вогнем…

Це сталося 8 липня 2023-го року, а вже 9-го липня тіла усіх трьох були вивезені у Дніпро… Добре, що хоч тіло не лежало певний час на полі бою…

* * *

Історична   довідка

Селище Спірне Соледарської міської громади  Бахмутського району Донецької області. Населення станом на 2001 рік становило 80 осіб.

7 липня 2022-го року в ході російсько- української війни Спірне було окуповане російськими військами та підрозділами «ДНР».

У вересні 2022-го селище було звільнене Збройними Силами України.

4-та Бригада оперативного призначення ім. Героя України сержанта Сергія Михальчука або Бригада швидкого реагування Національної Гвардії України «Рубіж» - з’єднання  Національної Гвардії України  прямого підпорядкування, що перебуває у високій бойовій готовності.

Бригада створена за стандартами НАТО, ключовою відмінністю є експертне забезпечення, високоякісний відбір бійців і технічне оснащення. Бригада дислокована в смт Гостомель Київської області.

Бригада є бойовою одиницею, структура та управління якої побудовані на зразок армійських підрозділів передових країн світу. Для тактичного планування застосовується американська модель прийняття рішень.

Бригада була створена у рамках експериментальної програми, в основу її функціонування покладена модель прийняття рішень MDMP у формуваннях США.

Модель застосовується для тактичного планування, а також підготовки офіцерів штабу батальйону.

У квітні 2019-го військовослужбовці бригади отримали нові берети кольору «національний синій» разом із заміною одностроїв за новою концепцією, прийнятою в 2018-му році.

У кінці лютого 2020-го у військовій частині  розпочали роботу зі спорудження пам’ятника на честь полеглих бійців бригади. Його освятив капелан частини священик ПЦУ Федір Мацур.

21 серпня 2020-го, згідно Указу Президента України №336/2020, враховуючи бойові заслуги, мужність, високий професіоналізм та зразкове  виконання покладених завдань бригаді присвоєно почесне ім’я Героя України сержанта Сергія Михальчука.

Російське вторгнення

24 лютого 2022-го року ротна тактична група  бригади першою прийняла бій з російськими спецпризначенцями в районі аеропорту «Антонов» (Гостомель), що відіграло важливу роль в обороні столиці.

Бійці бригади не дозволили окупантам розгорнути основні сили  в  безпосередній близькості до Києва. Тоді було знищено п’ять  та пошкоджено один російський гелікоптер, а також близько роти особового складу противника.

Протягом березня 2022-го ротна тактична група бригади у боях в районі  населених пунктів Ірпінь, Гута Межигірська та Мощун завдала відчутних втрат ворогу.

Бійці брали участь у боях за Рубіжне, стійко захищали Сєвєродонецьк, поки його не було зруйновано російською авіацією та артилерією.

У ході бойових дій силами батальйонної тактичної групи  бригади було завдано значних втрат ворогу: знищено 300 одиниць броньованої техніки, зокрема 240 мм САУ «Тюльпан», ліквідовано понад  1000 загарбників та поранено близько 1 300 окупантів.

27 липня 2022-го року бригада удостоєна  почесної відзнаки  «За мужність та відвагу».

У жовтні 2022-го року батальйон бригади брав участь у боях на Бахмутському напрямку.

До складу бригади швидкого реагування входять штурмові батальйони, танковий, артилерійський дивізіони, безпілотна авіація, розвідка, зв’язківці та логістика.

* * *

Військовослужбовець Олексій Григо­рович Руденко прожив всього лише 36 років. Багато чого він так і не встиг здійснити. А головне – не встиг продовжити себе в своїх дітях, не встиг завершити всі  розпочаті справи, які прагнув здійснити…

У пам’яті сучасників та прийдешніх поколінь Олек­сій навічно залишиться  36-річним молодим чоловіком…

Царство тобі Небесне і легкий спочинок, наш дорогий земляче! Земля тобі пухом!

Ми завжди  бу­­демо пам’ятати  тебе!

Слава Зброй­ним Силам Украї­­ни! Слава Україні!

 

Валентина Саверська-Лихошва,

Варвинський

селищний голова

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь