Стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин – не правомірно.
Нині на ринку праці нерідко трапляється, що роботодавець, щоб застрахувати себе від небажаних наслідків, проводить стажування працівників перед оформленням на роботу. Проте це – не правомірно. Є законний шлях перевірити, чи відповідає працівник займаній посаді.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою (ч. 2 ст. 2 Кодексу законів про працю України; КЗпП).
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу (далі – роботодавець), та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ (ч. 3 ст. 24 КЗпП).
КЗпП допускає можливість укладання трудових договорів у письмовій та усній формі і встановлює перелік випадків, коли трудовий договір в обов’язковому порядку укладається в письмовій формі (ч. 1 ст. 24 КЗпП). У разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору на роботодавця може бути накладено штраф – у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати (абз. 2 ч. 2 статті 265 КЗпП), а винного посадовця притягнуть до адміністративної відповідальності (ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Стажування при прийнятті на роботу
У більшості випадків мета стажування – це набуття особою практичного досвіду виконання завдань і обов’язків на робочому місці підприємства, установи, організації до початку самостійної роботи під безпосереднім керівництвом досвідченого фахівця.
Проходження стажування при прийнятті на роботу передбачено для осіб певних категорій. До таких належать:
? державні службовці (ст. 48 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII);
? студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів (ст. 29 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI);
? деякі інші категорій осіб, передбачені законодавством.
Стажування ≠ випробування
Є цілком законний механізм перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, – це випробувальний термін. Умова про випробування повинна бути зафіксована в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу (ч. 1 ст. 26 КЗпП).
Деяким категоріям осіб випробування при прийнятті на роботу не встановлюють взагалі (ч. 3 ст. 26 КЗпП).
Термін випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, – шести місяців.
Для робітників термін випробування не може перевищувати одного місяця (ст. 27 КЗпП).
Як бачимо, КЗпП визначає лише максимальний (граничний) термін випробування, утім, він може становити і один-два тижні, і навіть один-три дні.
Якщо протягом випробувального терміну встановили невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, роботодавець може розірвати трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 11 статті 40 КЗпП.
Стажування студентів
Стажування можуть проходити студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, строком не більше шести місяців за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта. Стажування може бути запроваджено на підприємствах, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час.
Порядок укладення договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях і Типова форма такого договору затверджені постановою Кабміну від 16.01.2013 № 20 (далі – Постанова № 20).
Строк стажування за таким договором не може перевищувати шести місяців.
У разі коли в період стажування студент виконує професійні роботи, організація за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань здійснює виплату студенту заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.
Після закінчення стажування стажистові видається висновок про його результати, в якому зазначаються виконані роботи, оцінка якості їх виконання, а також характеристика професійної компетентності, особистих та ділових якостей стажиста.
Головний державний інспектор відділу з питань
додержання законодавства про працю, зайнятість
та інших нормативно-правових актів
Управління Держпраці у Чернігівській області
Наталія Небрат
