СВОЮ ЧАСТИНКУ СЕРЦЯ ДІТЯМ ВІДДАВАТЬ…
…І вогником ясним для них горіти,
бо що найкраще маєм на землі?…
Звичайно ж, – це маленькі діти!
В. Лінива
Часто, проходячи повз заклад дошкільної освіти «Джерельце», спостерігаю за гуртом малюків, що весело крокують під музичний супровід за своєю вихователькою, ніби курчатка за квочкою.
– Доброго ранку, Валентино Василівно, відразу не терпиться спитати, звідки черпаєте натхнення на добрі справи?…
– Просто люблю дітей: двох своїх онуків і всіх вихованців, яким, за словами Сухомлинського, серце віддаю сповна.
Тож знайомлю: Валентина Лінива, вихователька ЗДО «Джерельце». Народилася пані Валентина в мальовничому селі Антонівка, на Варвинщині. По завершенню середньої школи, продовжила навчання на дошкільному відділі Прилуцького педагогічного училища ім. Івана Франка. 1982-го року отримала диплом, здобувши професію вихователя дитячого закладу.
– Коли Ви, Валентино Василівно, вирішили обрати професію педагога?
– З дитинства мріяла стати вихователем. Ще маленькою дівчинкою, коли гралася ляльками, які виготовляла власноруч із квітів та природних матеріалів, найулюбленішою грою була «Дитсадок».
Всю себе пані Валентина віддає роботі. Вона – вихователька від Бога, педагог із великої літери. Діти люблять її не менше, ніж своїх власних батьків, а колеги – глибоко поважають та шанують її поетичну творчість.
Валентина Василівна завжди енергійна, чуйна, уважна до своїх вихованців, з великою повагою ставиться до батьків, діти яких відвідують освітній заклад. Справжній професіонал: у ході занять завжди використовує інноваційні технології та методи виховання, робить усе можливе й неможливе, аби навчити вихованців усьому, чого вимагає програма виховання та загальнолюдські цінності.
Ця надзвичайно креативна вихователька має винятковий талант: пише захоплюючі поезії.
– Кому присвячуєте свою творчість?
– Звичайно ж, дітям. Підготувала збірку з переконливою назвою: «Поезія малятам». Пишу переважно для дітей і про дітей, оспівую природу та процес виховання. Нещодавно видала методичний посібник для дошкільників: «Світ природи серцем відчуваю» про виховання в дітей позитивно-емоційного ставлення до рідної природи.
За тридцять вісім років роботи в освіті Валентина Василівна має безліч грамот та відзнак, зокрема, Почесні грамоти відділу освіти, районної ради та райдержадміністрації, подяку від обласного Інституту післядипломної педагогічної освіти за участь у Всеукраїнському фестивалі «Калейдоскоп педагогічних ідей з екологічного виховання дошкільників», Почесну грамоту Управління освіти і науки Чернігівської ОДА, має звання «Вихователь-методист».
– Валентино Василівно, яке Ваше творче кредо?
– Вислів філософа М.Форбса: «Успіх приходить до того, хто робить те, що найбільше любить»… Усе своє свідоме життя намагаюсь рухатися в одному напрямку: виховувати дітей.
Пані Валентина систематично проводить чимало відкритих занять для вихователів ЗДО Варвинської громади, постійно організовує дитячі свята та веселі розваги для малят та їх батьків. Понад п’ятнадцять років працює в творчому тандемі з колегою Наталією Ляшенко.
Відвідавши групу «Золота рибка» в ЗДО «Дзвіночок», в очі впадає безліч дидактичних ігор та посібників, власноруч виготовлених та впорядкованих, вражає розмаїття квітів та різнобарв’я рослин.
– Яке хобі маєте, пані Валентино?
– Виготовляю дидактичний матеріал, люблю вирощувати квіти та рослини, співаю, маю акторський хист, люблю смачно готувати та гарно випікаю духмяні кондитерські вироби.
В нашій оселі завжди гамірно: на вихідних приходять діти із внуками, спільно обідаємо. Крім того, маю безліч друзів та гостей, з якими часто зустрічаюсь.
Валентина Василівна успішно практикує проведення занять на свіжому повітрі, прищеплюючи дітям любов до прекрасного, рідної природи, обробляє спільно з ними квітники та піддослідні ділянки.
– Пані вихователько, над якою методичною проблемою працюєте?
– Виховую в дітей позитивно-емоційне ставлення до природи засобами природотерапії. Також проводжу з дітками заняття в гуртку «Таємниці краплинки», в ході яких виховую в малят цікавість до майбутньої природничо-дослідницько-експериментальної роботи.
– Наразі відкрийте таємницю, чи все встигли зробити в професійному зростанні?
– Вважаю, що творчо реалізувала себе на всі сто, проте завжди є до чого прагнути… Маю безліч творчих ідей та планів: намагаюся йти в ногу з часом, активно застосовую інноваційні та інтерактивні технології навчання та виховання дітей, постійно вдосконалюю свою педагогічну майстерність, систематично відвідую курси підвищення кваліфікації, беру участь у методичних об’єднаннях, вебінарах, онлайн-конференціях тощо.
Наостанок хочу побажати Вам, чарівна пані вихователько, міцного здоров’я на довгі роки, невичерпної наснаги та вічної креативності. Нехай допитливі оченята малюків надихають Вас на нові звершення та досягнення, а вдячні слова батьків стануть найвищою оцінкою Вашої благородної жертовної праці.
Дякую, що мала честь працювати з Вами, вельмишановна Валентино Василівно.
Марина САВЕРСЬКА,
методист відділу освіти Варвинської СТГ
Фото з архіву героїні розповіді
